25 лютого 2015 року о 17.00 у Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького(м. Київ, вул. Саксаганського, 97), з нагоди відзначення дня народження Лесі Українки, відбувся літературно-мистецький вечір «Мріє, не зрадь».
З давніх-давен почуття національної гідності та самоповаги не дозволяли українцям коритися ворогам, давали сили для боротьби за свої права.
Про кращу долю свого народу мріяла і Леся Українка. В її віршах поєдналися багатовікова туга поневоленого народу і мотиви визвольної боротьби, енергія незламного волелюбного духу і непереможної надії, революційний романтизм і сум від власного безсилля. Яскраві риси творчості поетеси у сукупності з прихильністю до ідей соціал-демократів за довгі десятиліття радянської доби сформували усталений образ Лесі Українки як поетеси-революціонерки. Але наслідки революції 1905 року на теренах Російської імперії суттєво змінили її погляди, спонукали приділяти основну увагу національному питанню. Письменниця шукала відповіді на нерозв’язані питання в історії різних народів і в своїй творчості сягнула глибин філософської мудрості. Нині ж революційний дух поезії Лесі Українки сприймається з особливою гостротою, а висловлені думки, звичайно, знаходять вже зовсім інше трактування.
Про революцію в житті Лесі Українки і нашу, сучасну, про мрії і реалії минулого і сьогодення, про художнє переосмислення пережитих подій і творчі прозріння, про високе призначення Поета як виразника дум і сподівань народу, йтиме мова на вечорі до дня народження письменниці. Його назвою стали слова Лесі Українки, які, здається, щонайкраще передають одне з найжаданіших наших прагнень: «Мріє, не зрадь!».
До участі у вечорі запрошені науковці, письменники, журналісти, художники, музиканти, актори, кінорежисери, учасники Майдану.
Зібрання проходило безпосередньо у просторі художньої виставки Олексія Белюсенка «Прапори і люди» із серії «Щоденник екстреміста». Ці роботи написані під враженням революційних подій 2013-2014 рр.
