Свято Івана Купала, також відоме як Івана Вечір, є одним з найбільш чарівних та культурно насичених свят в Україні. Воно має давню історію, пов'язану зі стародавніми українськими традиціями та віруваннями.
Свято Івана Купала виникло на перетині язичницької та християнської культурних впливів. Уявлення про Свято Івана Купала виникло з поклоніння Сонцю, воді, природі та їхній плодючості. Свято відзначається 7 липня, що співпадає з датою літнього сонцестояння. Стародавні українці вірять, що в ніч небесне світило та земля об'єднуються в особливий спосіб, надаючи магічну силу та енергію, і відображає зміну природних циклів і ознаменовує перехід до літнього періоду.
Деякі цікаві факти про цей день:
- Згідно зі слов'янськими традиціями головними персонажами свята були Купало — покровитель кохання та продовження роду та Мара (Марина або Марена) — божество, яке символізує зиму і приносить недуги та голод;
- Однією з найбільш впізнаваних особливостей свята є запалювання вогнів. Вогонь вважається символом чистоти, очищення та відродження, його розпалювали «живим полум'ям», яке добували тертям. Багаття розпалювали після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку. Молодь збирається навколо вогнищ, співаючи пісні, танцюючи та стрибаючи над вогнем. Цей ритуал відображає віру в перетворення, позбавлення від негативу та прийняття нового життя. А особливо закохані хлопці та дівчата, взявшись за руки парами перестрибують через багаття і за повір'ями, якщо їх руки не розійдуться, на них в майбутньому чекає міцний та щасливий шлюб;
- Вода також має важливе значення в святкуванні Івана Купала. Вважається, що в ніч на Івана Купала вода набуває особливих цілющих властивостей. Молодь купається у річках та озерах, вірячи, що це допоможе очистити їх душу та тіло від недуг. Також популярною традицією є пускання по воді віночків, які символізують відпущення минулого та сподівання на майбутнє;
- Також у слов'ян існувало повір'я, згідно з яким тільки один раз в році, в ніч на Івана Купала цвіте папороть. Міфічна квітка нібито дає тому, хто її зірвав можливість бачити всі скарби, ставати невидимим та навіть розуміти мову тварин;
- Окрім того, Свято Івана Купала пов'язане з ритуалами, пов'язаними з коханням та шлюбом. Молодь пари обстежуються в лісах та полях, шукаючи чарівні трави, які, віриться, забезпечують їм взаємну пристрасну любов та вірність. Також на святі поширено звичай плести віночки та пускати їх по річках, сподіваючись знайти свою супутницю або супутника. Пускаючи вінки на воду, дівчата співали обрядову купальську пісню:
Гей, на Івана, гей, на Купала, гей, гей, гей,
Красна дівчина долі шукала гей, гей, гей.
Долі шукала, віночок вила гей, гей, гей.
Долі водою його пустила гей, гей, гей.
- Вінки пускали по воді на заході сонця, коли сонце майже сіло. Якщо вінок пішов на дно відразу - обранець розлюбив, якщо пристав до берега - весілля не буде ще мінімум рік, вінок поплив до іншого берега - суджений буде іноземцем, вінок плаває зі сторони в сторону - в особистому житті буде безліч невдач і розлучень, ну а якщо вінок рівно пливе за течією - настав час готуватися до весілля.
Існували також й інші повір'я, яких було слід дотримуватися: не можна вживати алкогольні напої - на тих, хто перехилить чарку, чекає доля алкоголіка; не можна було спати, оскільки нечисть також не дрімає, а намагається шкодити людям і їхній домашній худобі; перед сном в скляний посуд з джерельною водою або росою потрібно кинути монети з великим номіналом. Вранці їх потрібно вийняти і заховати в будинку, щоб завжди гроші водилися.
Свято Івана Купала - це не лише чарівна ніч зі специфічними ритуалами та обрядами, але й символ національного самовизначення та збереження культурної спадщини. Воно спонукає нас відчути зв'язок з природою, віруваннями наших предків та відкрити нові горизонти розуміння світу, що нас оточує. Це також час, коли люди з різних регіонів України збираються разом, обмінюються враженнями та насолоджуються багатством української культури.
