7 жовтня у вітальні Голосіївського мануару панувала атмосфера Індії, багатої на одвічні скарби духу, вільнолюбної і прекрасної, голосом якої — чутним не лише на батьківщині, а й по всьому світі — на зламі ХІХ–ХХ ст. став РАБІНДРАНАТ ТАҐОР (1861–1941), перший неєвропейський нобелівський лавреат з літератури. Про життя і творчість цього славетного поета, прозаїка, драматурга, який писав мовою бенґалі, а до того ж композитора, художника, засновника двох приватних університетів (і це тоді, коли Індія була британською колонією!) розповідала МРІДУЛА ГОШ, індійський історик, політолог, правозахисниця, журналістка, перекладачка, яка багато років живе і працює в Києві, зокрема очолює Центр Таґора при Східноєвропейському інституті розвитку.
Свою прецікаву розповідь пані Мрідула доповнила презентацією, присвяченою культурно-просвітницькій діяльності Центру Таґора, а також показала низку слайд-шоу, в яких зібрала світлини Рабіндраната Таґора в колі родини та під час мандрів Європою, Південною Америкою і США, його малюнки в рукописах власних творів та малярські роботи, — а ідеальним музичним тлом до відеоряду стали інструментальні та вокальні композиції самого автора, зокрема ми почули і унікальний запис його співу.
Почули ми і Таґорове слово — відтворене українською: Мрідула Гош читала його поезії в перекладах Дмитра Павличка, якому допомагала осягати бенґальські тексти, і власних. Один із Павличкових перекладів з Таґора прозвучав і у виконанні заслуженого артиста України Бориса Лободи.
Безперечно, кожному з присутніх Рабіндранат Таґор став цього вечора ближчий, а бенґальці, співвітчизники поета, які відвідали захід, відчули себе, за власними словами, вдома.
Щиро дякуємо пані Мрідулі за таке глибоке представлення індійського генія та за чудову українську мову!
