Головна  →  Заклади культури  →  Музеї  →  Музей книги і друкарства України

Музей книги і друкарства України

01015, м. Київ, Печерський район, вул. Лаврська, 9, корп. 9, 10;

 

www.vuam.org.ua/uk/704:Музей_книги_і_друкарства_України

e-mail: bookmuseum.ua@gmail.com

 

Сторінки музею у соціальних мережах:

http://www.facebook.com/pages/Музей-книги-і-друкарства-України/141022069293072

http://bookmuseum-ua.livejournal.com/

 

Історична довідка

 

Музей книги і друкарства України створений 1972 року, оголошеного ЮНЕСКО Міжнародним роком книги, у квітні 1975 року прийняв перших відвідувачів. Музей знаходиться на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, у приміщенні колишньої друкарні Києво-Печерської лаври, яка заснована відомим просвітителем, архимандритом Єлисеєм Плетенецьким. Будинок лаврської друкарні, яка працювала понад 300 років (з початку XVII – 20-ті рр. XX ст.) є визначною пам’яткою архітектури XVII – XVIIІ ст.

Колекція музею містить понад 58 тисяч одиниць зберігання, серед яких унікальні рукописи XV-XVII ст., перші українські друковані видання (Апостол 1574 р. та Острозька Біблія 1581 р.), загалом понад 800 стародруків (окремі з них більше ніде в Україні не зустрічаються), рідкісні європейські видання (палеотипи), фоліанти в окладах з коштовних матеріалів, дерев’яні друкарські кліше XVIII ст., зразки шрифтів, друкарської та поліграфічної техніки, паперу тощо.

Музей зберігає і експонує унікальну збірку книжкової графіки – понад 12 тисяч оригінальних робіт художників-графіків з кінця  XVIII ст. по сьогодення.

Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів. Відвідувачі музею знайомляться з виникненням писемності у східних слов’ян, створенням Кирилом і Мефодієм в IX столітті абеток - кирилиці і глаголиці, з найдавнішою пам’яткою слов’янської писемності «Київськими глаголичними листками» (X ст.),  факсимільними копіями рукописних книг часів Київської Русі: «Реймським Євангелієм» (ХІ ст.), «Остромировим Євангелієм» (1056-1057), «Ізборником Святослава» (1073), а також першим українським перекладом євангельських текстів «Пересопницьким Євангелієм» (1556-1561).

В експозиції відображено зародження друкарства в Європі, початок і розвиток слов’янського кириличного друкування, видавничу діяльність Івана Федорова, Памви Беринди, Петра Могили, Йосипа Тризни, Інокентія Гізеля та інших видатних творців української книги XVII — XVIII ст., стародруки Львівської, Острозької, Почаївської, Чернігівської та Києво-Печерської друкарень.

Матеріали експозиції розповідають про складну долю української книжки за обставин заборони української мови з боку Російської імперії кінця XVIII — початку ХХ ст.

До уваги відвідувачів – пам’ятні видання з історії України, фольклору, етнографії, перше видання «Енеїди» І.Котляревського (1798), що започаткувала вживання народної мови в літературі, перша граматика української мови О.Павловського (1818), перший український буквар «Граматка» (1857) П.Куліша, прижиттєві видання творів Г.Сковороди, Т. Шевченка, М.Вовчка, І.Франка, Л.Українки та інших класиків української художньої літератури, перша книжка українською мовою на західноукраїнських землях «Русалка Дністрова» (1837), перші словники української мови та інші книжкові пам’ятки ХІХ ст., діяльність друкарень, заснованих у другій половині ХІХ ст. (С. Кульженка, І. Чоколова, Є. Фесенка та ін.)

В експозиції «Книга і друкарство XX – початку XXI ст.» відображена історія книгодрукування в Україні та закордонних центрах української еміграції і діаспори. Провідна ідея цієї частини експозиції – книга і українська державність. Кожен розділ експозиції розкриває події з історії України, показує утвердження української самобутності та ідеї незалежної української держави. Показано книгу революційного відродження початку ХХ ст., діяльність кооперативних і приватних видавництв та їх вплив на розвиток української духовності, словники української наукової і технічної термінології, що були видані у 1920-х рр. і заборонені в 1930-х, букварі для дорослих та посібники, що сприяли подоланню неписьменності у 20-х роках, книгодрукування у західноєвропейських центрах української еміграції 1920 -1930-х років. Експонуються прижиттєві видання репресованих українських письменників.

Період ІІ світової війни представлено книжками, що були призначені для радянсько-німецького фронту та газетами, журналами і листівками ОУН і УПА, а також виданнями з таборів для українських полонених і біженців. Повоєнне книгодрукування показане вперше здійсненими в Україні виданнями енциклопедій, словників, наукових довідників, фольклорних серій та ін. Друковане слово національно-визвольного руху в Україні 1970 - 1980-х років представлено документами та творами нелегального самвидаву.

В експозиції також можна познайомитися з історичними формами книги (кодекс, сувій), зразками книжкової графіки, з книгами, відзначеними на міжнародних і вітчизняних виставках книжкового мистецтва, з мініатюрними книжками (найменша 7х9 мм), видавничими марками, мистецтвом арт-книги.

У двох виставкових залах демонструються змінні книжково-ілюстративні виставки. Музей є відомим центром з проведення наукової експертизи рідкісних та раритетних видань.

З 2010 р. в музеї відбуваються щорічні наукові конференції до Дня української писемності та мови. Для залучення відвідувачів музей використовує новітні форми музейної педагогіки, постійно проводить різноманітні майстер-класи, літературні конкурси, виставки, презентації новинок книговидання. З 2010 року музей проводить щорічний кількаденний фестиваль дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів», за участі письменників, художників, видавців, педагогів, акторів, мистецьких колективів та дітей з різних міст України.

 

Музей працює: понеділок – неділя з 10.00 до 17.00, вівторок – вихідний.

Директор Бочковська Валентина Григорівна

Приймальня: тел. 280-48-43, тел./факс 280-22-10

                                                                                   Замовлення екскурсій тел. 280-79-76

ЯК НАС ЗНАЙТИ

Музей книги і друкарства України розташований у Києві на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (вул. Лаврська, 9, корп. 9). 

Як проїхати громадським транспортом

Треба дістатися Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Їхати до станції «Арсенальна» (Святошинсько-Броварська лінія), далі — автобусом № 24 або тролейбусом № 38 до зупинки «Лавра». До Києво-Печерської лаври їдуть і маршрутки №№ 470, 520. 

Як проїхати на машині

Від Європейської площі піднятися вгору по вулиці Грушевського до станції метро «Арсенальна», далі по вулиці Івана Мазепи площу Слави. 

Паркування

Припаркувати автомобіль можна вздовж стіни праворуч від центрального входу Києво-Печерської лаври. Також місце для паркування є вздовж вулиці Івана Мазепи.

Версiя для друку