Головна  →  Заклади культури  →  Музеї  →  Музей історії міста Києва

Музей історії міста Києва та його відділи і філії

 

Музейно-виставковий центр “Музей історії Києва”

01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Хмельницького, 7;

http://kyivhistorymuseum.org, https://www.facebook.com/kyivhistorymuseum,

e-mail: 1000_100@ukr.net

Історична довідка

                Музей історії міста Києва створено за постановою Ради МіністрівУРСР №528 від 14 листопада 1978 р. та відкрито 26 травня 1982 р. – у дні святкування 1500-річного ювілею міста. За час свого існування Музей здобув славу одного з найкращих культурно-просвітницьких закладів столиці України, став справжньою візитною карткою стародавнього Києва. Він користувався великою популярністю серед киян та гостей міста з різних куточків світу.

            До травня 2004 р. Музей містився в залах старовинного Кловського палацу – пам’ятки архітектури середини XVIII ст. на вул. Пилипа Орлика, 8. Будували його архітектори Шедель, Неєлов, Ковнір у 1752-1756 рр. За розпорядженням Кабінету Міністрів України № 506-р від 11 серпня 2003 р. Музей було закрито для відвідувань з 10 березня 2004 р. і розміщено у Палаці мистецтв «Український дім» по вул. Хрещатик, 2.

                В діючій експозиції знаходилася лише незначна частка його понад 200-тисячної унікальної колекції. На сьогодні музейне зібрання налічує 250 тисяч музейних предметів і складається з археологічної, нумізматичної, етнографічної колекцій, а також з тематичних комплексів сучасного періоду. Особливу цінність складають київські пам’ятки пізньопалеолітичного періоду (Кирилівська стоянка в Києві), археологічні знахідки кам’яної доби, доби бронзи (Трипільська культура), знайдені українськими вченими під час численних археологічних розкопок, здійснених на теренах Києва. Серед унікальних експонатів Музею – карбоване з міді та позолочене скульптурне зображення покровителя Києва Архистратига Михаїла, яке, починаючи з 1697 р., прикрашало міський магістрат.

                Колекція експонатів ХІХ ст. представлена не тільки документами, фотографіями, живописом, але й ужитковими речами. Це посуд, цегла, кахлі, меблі, килими, одяг, музичні інструменти, фотоапарати тощо. Велику цінність становлять портрети діячів науки, культури, мистецтва, а також звичайних мешканців міста, які сотню років тому ходили його вулицями, жили в ньому і творили саме той неповторний Київ, яким пишаються наші сучасники.

                У 2012 році з метою часткового відновлення діяльності Музею було передано будівлю по вул. Б. Хмельницького, 7. Сьогодні ця будівля функціонує як Музейно-виставковий центр, де представлено деякі фрагменти з історії нашого міста, а також можна побачити експонати, що репрезентують різні сфери міського життя: виробництво, торгівля, освіта, наука, мистецтво, релігія тощо. Крім цього, в центрі проводиться активна виставкова робота.

Генеральний директор ‒ Булавіна Лариса Ігорівна

Тел./факс 520-28-22

Режим роботи:

понеділок з 11.00 до 16.00 (каса ‒ до 15.00)

вівторок – неділя з 11.00 до 19.00 (каса ‒ до 18.00)

останній четвер кожного місяця ‒ санітарний день

 

ЯК НАС ЗНАЙТИ

 

Станція метро “Театральна”

 

Київський музей О.С. Пушкіна

04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, 9;

http://kyivhistorymuseum.org/kiyivskiy-muzey-o-s-pushkina/, http://vuam.org.ua/uk/806: Київський музей О.С. Пушкіна,

e-mail:astronat@ukr.net

Історична довідка

                Київський музей О.С. Пушкіна створено на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 20.04.1987 р. як музей “О.С. Пушкін і декабристи на Україні”. З 1998 року музей перепідпорядковано Музею історії міста Києва на правах філії та переіменовано на “Київський музей О.С. Пушкіна”. Його було відкрито для відвідувачів у травні 1999 р. напередодні 200-річчя від дня народження великого російського поета.

                Музей розташовано у двоповерховому будинку поч. ХІХ ст. В цьому будинку з 1895 по 1903 рік, до переїзду у відомий “Дім Турбіних” на Андріївському узвозі, проживала родина М. Булгакова.

                Експозиція музею займає п’ять залів загальною площею близько 120 кв.м.

                Музейна колекція налічує понад 6 000 одиниць основного та 900 одиниць науково-допоміжного фонду. Внутрішній простір Музею відтворює атмосферу пушкінської доби ‒ російського класицизму початку XIX ст. Тут можна побачити меблі, тканини, порцеляну, скло, бісерні вишивки та інші речі, які складали звичний предметний світ російського дворянства того часу. Основу музейного зібрання складають 3 000 музейних предметів, переданих в дар місту засновником музею ‒ відомим київським колекціонером Я.І. Бердичевським. Серед подарованих ним матеріалів ‒ 26 із 31 прижиттєвих видань творів О.С. Пушкіна, книги літераторів з його оточення, гравійовані портрети, ілюстрації до його творів, предмети побуту І пол. ХІХ ст. Основна частина експозиції присвячена “південному засланню” Пушкіна, його перебуванню в Києві, Одесі, Криму та на Кавказі.

                В музеї експонуються видання, які слугували джерелом української теми в творчості поета. Цінний експонат музею ‒ екземпляр журналу “Современник” (1836 р., том 2) за підписом цензора А. Крилова, який, ймовірно, є єдиною пушкінською меморією в музеях України. Не менш цінними є прижиттєві видання поета, передусім такі раритети, як окремі глави роману у віршах “Євгеній Онєгін”, що видавався так званими “зошитами” протягом семи років до виходу повного тексту твору в березні 1833 р.

                У зібранні музею зберігається значна кількість книг із знаками їх власників. Серед останніх ‒ сучасники та співвітчизники О.С. Пушкіна ‒ друзі та знайомі, відомі письменники та поети, державні діячі кінця XVIII ‒ першої половини XIX ст.: І.Ф. Богданович, О.М Горчаков, І.П. Ліпранді та ін. Крім того, в музеї зберігаються книжки, які належали членам імператорських династій Західної Європи: Наполеону I, Єлизаветі Бурбон, Фрідріху-Вільгельму II та Фрідріху-Вільгельму III.

                Наукові співробітники музею активно співпрацюють з гімназіями, ліцеями та загальноосвітніми школами м. Києва. На базі музею проводяться літературні вечори, конкурси пушкінської поезії, зустрічі з києвознавцями та науковцями-пушкіністами.

                Традиційними для співробітників та шанувальників музею є щорічні заходи, які присвячені знаковим датам у житті та творчості поета. Літературні вечори, поетичні читання проводяться в стінах музею в дні пам’яті О.С. Пушкіна в лютому місяці, до дня народження поета – в червні ‒ проводяться концерти, відеоекскурсії та тематичні лекції, у вересні на маленьких відвідувачів чекає свято Пушкінської Казки з різноманітними конкурсами та демонстрацією фільмів, а у жовтні відмічається День Ліцею з комплексними екскурсійно-просвітницькими заходами.

Завідувач ‒ Тишаєва Наталія Юріївна

Тел. 272-42-06, 272-10-67

Режим роботи:

вівторок ‒ неділя з 10.00 до 17.00 (каса ‒ до 16.15)

вихідний ‒ понеділок

останній четвер кожного місяця ‒  санітарний день

 

ЯК НАС ЗНАЙТИ

 

Тролейбуси №16 та №18 (від станцій метро “Майдан Незалежності” та “Лук'янівська”), зупинка “Вулиця Обсерваторна”

 

Музей партизанської слави

02091, м. Київ, Дарницький район, вул. Славгородська (парк культури та відпочинку “Партизанська слава”)

http://kyivhistorymuseum.org/muzey-partizanskoyi-slavi/, http://vuam.org.ua/uk/804: Музей партизанської слави,

e-mail: muslavi@yandex.ru

Історична довідка

         На виконання Указу Президента України №892/2007 від 18 вересня 2007 р. “Про відзначення Дня партизанської слави”, в 65-ту річницю визволення міста Києва від німецько-фашистських загарбників, 7 травня 2008 року розпочав роботу Музей партизанської слави ‒ філія Музею історії міста Києва.

                Його експозиція висвітлює не тільки розгортання партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни, але й відображує боротьбу київського підпілля в роки нацистської окупації, роль партизанів у форсуванні Дніпра, яке завершилося визволенням столиці України від гітлерівців восени 1943 р.

                В музеї присутні автентичні документи, особисті речі партизанів і підпільників, військова амуніція та зброя. Для відтворення незабутньої атмосфери тих років демонструються партизанська землянка, підвода та човен, які широко використовувалися народними месниками під час рейдів та форсуванні водних перешкод.

                В Музеї постійно влаштовуються фотодокументальні та художні виставки, з метою патріотичного виховання з учнями проводяться зустрічі з ветеранами війни, відбуваються кінолекторії, присвячені темі Другої світової війни. Традиційно кожного року проводяться заходи, присвячені Дню Перемоги та Дню партизанської слави (22 вересня).

                Музей розташований на території парку культури та відпочинку “Партизанська слава” по вул. Славгородській (Дарницький район).

В.о. завідувача філією ‒ Курінна Лідія Георгіївна

Тел. 563-30-06

Режим роботи:

вівторок ‒ неділя з 10.00 до 17.00 (каса ‒ до 16.30)

вихідний ‒ понеділок

останній четвер кожного місяця ‒  санітарний день

 

ЯК НАС ЗНАЙТИ

 

Трамвай №29 (від станцій метро “Бориспільська” та “Лісова”), зупинка “Парк партизанської слави”

автобус №45 (від станцій метро “Харківська” та “Дарниця”), зупинка “Поліклініка”

 

Музей шістдесятництва

01034, м. Київ, Шевченський район, вул. О. Гончара, 33а;

http://kyivhistorymuseum.org/muzey-shistidesyatnitstva/, https://vk.com/muzey60,

e-mail: museum60@ukr.net

Історична довідка

         Музей шістдесятництва – філію Музею історії міста Києва – створено за ініціативою громадської організації з аналогічною назвою і відкрито 22 серпня 2012 року. Основу колекції Музею шістдесятництва склали приватні зібрання українських шістдесятників-дисидентів. У ній представлено мистецькі твори талановитих і самобутніх художників (живопис, графіка, скульптура, екслібрис, аплікація, плакат) – понад 600 одиниць, зразки самвидаву  – до 3 000 одиниць, тематична бібліотека (українські та зарубіжні видання) – до 6 000 одиниць, рукописи, унікальні фотографії та документи, особисті речі шістдесятників тощо. Разом це до 30 тисяч предметів музейного значення, і поповнення фондів музею триває.

                Перелік тем, представлений в експозиції, надзвичайно багатий. Це: історичні передумови, суспільно-історична атмосфера в Україні на початку 1960-х рр.; періодизація і диференційна характеристика різних груп шістдесятників; література про шістдесятників (тогочасна в Україні та діаспорі); сучасний погляд на шістдесятництво (документи, статті, видання); діяльність Клубів творчої молоді (Київ, Львів, Житомир, Одеса, Дніпропетровськ); молодіжні літературно-мистецькі об’єднання; самвидав, художні твори, політико-публіцистичні матеріали, передруки на Заході; літературний доробок шістдесятників; значення діаспори; особи та організації, що поширювали їхній доробок; рух опору в Україні 1960-80-х років; діяльність у 1980-х роках Української Гельсінської спілки (що згодом перетворилася на Українську республіканську партію) та її розгром; матеріали судових справ шістдесятників; ув’язнення в тюрмах, психіатричних лікарнях, таборах, на засланні; зв'язок із загальносоюзним дисидентським рухом; дружини політв'язнів; репресії серед тих, хто підтримував і поділяв ідеї шістдесятників; шістдесятники-художники, музиканти, діячі театру, кіно; значення шістдесятників у суспільному оновленні 1980-1990-х рр. та у побудові Української Держави.

                Музей здійснює активну виставкову діяльність, його співробітники  організовують вечори та зустрічі учнівської й студентської молоді з шістдесятниками.

Завідувач ‒ Лодзинська Олена Олександрівна

Тел. 234-12-04

Режим роботи:

вівторок ‒ неділя з 10.00 до 17.00 (каса ‒ до 16.30)

вихідний ‒ понеділок

останній день кожного місяця – санітарний

 

ЯК НАС ЗНАЙТИ

 

Станція метро “Золоті ворота”,

тролейбуси №16 та №18 (від станцій метро “Майдан Незалежності” та “Лук'янівська”), зупинка “Львівська площа”

 

 

 

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського

01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Паньківська, 9;

http://vuam.org.ua/uk/802: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, https://www.facebook.com/pages/Історико-меморіальний-музей-Михайла-Грушевського, http://kyivhistorymuseum.org/istoriko-memorialniy-muzey-mihayla-grushevskogo/

e-mail: kyiv_hrusha@ukr.net

Історична довідка

         Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського(відділ Музею історії міста Києва) створений відповідно до рішення Київської міської ради №87 від 3 лютого 1992 р. Після ремонту та реставрації меморіального будинку офіційно відкритий 9 листопада 2006 р. Відтоді Дім Грушевських відроджує свій статус правдивого національно-культурного осередку, набутий ним ще на початку ХХ ст. Таких адрес на карті Києва не так і багато, тому будинок на вулиці Паньківській, 9 занесено до Державного реєстру національного культурного надбання за №1810, затвердженого наказом Міністерства культури та мистецтв України №393 від 15.07.1999 р. Відкриття ж музею відзначено третьою премією ІІ Всеукраїнської акції “Музейна подія року”.

                Експозиція музею розгорнута у меморіальному будинку, який у липні 1908 р. разом із садибою придбала родина Грушевських. У 1908–1909 рр. на садибі був зведений шестиповерховий з мансардою прибутковий “фамільний дім”, фасад якого оздобили в українському стилі за проектом відомого архітектора й художника В. Кричевського. У 1921 р. його було повністю зруйновано. Залишився лише триповерховий будинокпочатку ХХ ст., який ще після спорудження прибуткового красеня назвали флігелем.

                Саме ця меморіальна квартира Грушевського, де він мешкав у 1924-1931 рр., і відтворена в музеї. За науковою концепцією для облаштування всіх кімнат квартири використано виключно меморіальні меблі та побутові речі Грушевських, колекцію яких вдалося зібрати завдяки співпраці з рідними вченого. Унікальним прикладом музейної реконструкції стало відтворення домашнього робочого кабінету історика, що вдалося зробити завдяки збереженій його фотофіксації, зробленій 1929 р. Окрім робочого кабінету Михайла Грушевського відтворено також вітальню, кімнату доньки та кухню.

                Основа музею – його колекція – на сьогодні налічує близько 7 тис. предметів, серед них – меблі, побутутові речі, особисті документи, рукописи, найповніше в Україні зібрання творів М. Грушевського і видань за його редакцією (понад 500 одиниць), комплекси відомих українських істориків, які співпрацювали з вченим, рідних, учнів, співробітників. Музейними раритетами є листи М. Грушевського, портрет доньки Катерини роботи І. Труша, книги з бібліотеки історика з його штампами та дарчими відомих науковців. Унікальною є іконографічна збірка музею. Вона включає 33 одиниці оригінальних фотодокументів самого Михайла Грушевського (1876–1931 рр.), значна частина з яких збереглася в єдиному примірнику. Окрім світлин Михайла Грушевського, колекція містить численні оригінальні фотодокументи його батьків, доньки, дружини, брата, сестри та їхніх родин, представників батьківського і материнського родів – Грушевських та Оппокових (1866–1960-ті рр.), діячів української науки та культури.

                Наукові студії працівників музею стали тим фундаментом, на якому вибудовується і утверджується концепція музею та його авторитет. Від 2002 р. науковці співпрацюють з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України над проектом видання творів історика у 50 томах. Результатом багаторічних генеалогічних студій стало видання фундаментального, першого в Україні дослідження про батьківську та материнську родові гілки Михайла Грушевського “Я був їх старший син”. Особлива увага зосереджена також на дослідженні листування вченого: два томи унікального епістолярію вченого, впорядковані та видані співробітниками музею, значно збагатили джерельну базу грушевськознавства. Науковці музею долучилися також до перевидання “Історії України-Руси” Михайла Грушевського англійською мовою, яке здійснює Канадський інститут українських студій.

                Концепція Історико-меморіального музею Михайла Грушевського передбачає і заснування на його базі наукового центру грушевськознавства в Україні. І цей проект набуває реального змісту: навколо музею згуртувалися знані дослідники життя та творчості Михайла Грушевського, оригінальні праці самих музейників часом називають сенсаційними, а сам музей – “музеєм нового типу”.

                Відроджуючи традиції Паньківської, 9 як важливого осередку національно-культурного життя Києва, музей став місцем проведення численних презентацій новітніх видань про Михайла Грушевського та з історії України. Музей Михайла Грушевського – активний учасник Всеукраїнських музейних фестивалів. На першому Всеукраїнському музейному фестивалі (2005) експозиція “Михайло і Катерина Грушевські: діалог” була відзначена першою премією. На третьому фестивалі (2011) найпрестижніший тематичний конкурс міні-виставок “Раритет в музейній експозиції” музей представив проектом “Годинник Михайла Грушевського: таємниці та відкриття”, який здобув третє місце.

                Важливим напрямком роботи стала і виставкова діяльність. Виставкові проекти на Паньківській, 9 підпорядковані головній ідеї: відродити в новому форматі втрачену збірку українських старожитностей Михайла Грушевського. Саме тому на всіх традиційних “Вернісажах у Грушевських” презентуються мистецькі твори “в смаках” видатного дослідника, збирача і шанувальника української культури.

                2014 р. в музеї стартував проект “Грушевський зблизька”, який відкрила вистава “Маленький романтичний епізод мого життя”. Вже декілька років працює й постійно наповнюється новими сюжетами й рубриками музейний сайт.

Завідувач ‒ Панькова Світлана Михайлівна

Тел./факс 288-28-82; тел. 288-28-07

Режим роботи:

вівторок ‒ неділя з 10.00 до 17.00 (каса ‒ до 16.30)

вихідний ‒ понеділок

остання п'ятниця кожного місяця – санітарний день

 

ЯК НАС ЗНАЙТИ

 

Станції метро “Університет” та “Площа Льва Толстого”

 

Музей Шолом-Алейхема

01004, м. Київ, Печерський район, вул. В. Васильківська, 5а;

http://www.sholom-aleichem.kiev.ua/,

e-mail: iklim@ukr.net

Історична довідка

         Музей Шолом-Алейхема відкрито 2 березня 2009 року до 150-річчя від дня народження видатного письменника.

                Експозицію музею поповнено унікальними предметами: сувієм Тори (П’ятикнижжя), сувієм Естер (Есфірі), стародруками, зокрема томом Талмуду, обрядовими предметами для святкування єврейської Пасхи та для зустрічі Субботи, шафою для зберігання сувою Тори (Арон-га-Кодеш), мезузами, філактеріями тощо.

                В музеї є бібліотека, яка нараховує близько трьох тисяч томів.

                Окрім головної експозиційної зали, у музеї функціонує зала для змінних експозицій, в якій майже кожного місяця відкриваються нові виставки робіт митців, у творчості яких відображена єврейська тематика.

                В музеї працює лекційна програма “Сторінки єврейської історії та культури”, проводяться концерти, семінари, конференції, зустрічі з видатними діячами культури, науки, мистецтва тощо.

                З 2013 року працює сайт музею, який містить інформацію про поточні музейні культурні заходи, статті співробітників музею та статті з єврейської тематики, фільми та вистави за творами Шолом-Алейхема тощо.

                З 2009 року по 2014 рік фонди музею поповнено архівами останнього письменника мовою ідиш Григорія Полянкера (рукописи творів, листи, листівки, газети, журнали, книги, стародруки, нагороди – ордени та пам’ятні відзнаки) та письменника Семена Авербуха (книги, журнали, газети).

Завідувач ‒ Климова Ірина Борисівна

Тел. 235-17-34

Режим роботи:

вівторок ‒ неділя з 10.00 до 17.00 (каса ‒ до 16.00)

вихідний ‒ понеділок

останній четвер кожного місяця – санітарний день

 

ЯК НАС ЗНАЙТИ

 

Станції метро “Палац спорту”, “Площа Льва Толстого”, “Хрещатик” та “Театральна”

 

Музей культурної спадщини

01015, м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 40б;

http://kyivhistorymuseum.org/muzey-kulturnoyi-spadshhini/, https://www.facebook.com/pages/Музей-культурної-спадщини, http://vuam.org.ua/uk/810 культурної спадщини,

e-mail:sana17@ukr.net

Історична довідка

        Музей було відкрито 29 травня 1999 р. Він розмістився у старовинній садибі, збудованій у 1785 р. в стилі класицизму на вулиці Московській, що на Печерську. В кінці ХХ століття будівлю було капітально реконструйовано. Музей розповідає про творчий доробок українців діаспори.

                Музей володіє унікальною колекцією талановитих українських художників – Людмили Морозової (США), Олекси Булавицького (США) та кількох представників родини Кричевських. В постійній експозиції виставлені кращі портрети та пейзажі митців.

                Меморіальний зал Володимира Горовиця присвячений цьому талановитому піаністу-віртуозу, який народився та розпочинав свою творчу кар’єру в Києві. В експозиції представлені свідоцтво про народження В. Горовиця, фотографії, документи та пам’ятні відзнаки Міжнародного конкурсу піаністів ім. Горовиця.

                Останній зал музею знайомить із життям і творчим доробком славетного танцівника та хореографа, киянина Сержа Лифаря. В музеї представлені чисельні фотографії танцівника, книги, в яких С. Лифар описує спогади київського періоду життя, документи з “Пушкініани” – приватної колекції Лифаря.

                В музеї проводять концерти, влаштовують вистави театру “Маскам Рад”, розпочато новий проект “Гостини у діаспори” (спільно з громадською організацією “Народний тил”), організовують тематичні виставки. На базі музею з 2008 р. діє виставка “Музейна слава України” з приватної колекції родини Шереметьєвих.

Завідувач ‒ Підсуха Оксана Григорівна

Тел. 280-64-18, 280-88-74

Режим роботи:

вівторок ‒ неділя з 10.00 до 17.00 (каса ‒ до 16.00)

вихідний ‒ понеділок

останній четвер кожного місяця – санітарний день

 

ЯК НАС ЗНАЙТИ

 

Тролейбус №38 (від станцій метро “Видубичи” та “Арсенальна”), зупинка “Кінотеатр "Зоряний"”,

автобус №62 (від станцій метро “Печерська” та “Арсенальна”), зупинка “Кінотеатр "Зоряний"”

 

Літературно-меморіальний музей М. Булгакова

01025, м. Київ, Подільський район, Андріївський узвіз, 13;

http://bulgakov.org.ua/, http://bulgakovmuseumkiev.blogspot.com, http://vk.com/club2361101, https://www.facebook.com/pages/Bulgakov-museum-in-Kiev/, https://www.facebook.com/profile.phpid=100006856298077&ref=tn_tnmn,

e-mail:museum@bulgakov.org.ua, bulgakovmuseumkiev@gmail.com

Історична довідка

         Музей було засновано в 1989 р. рішенням Київської міської ради за №117 на правах відділу Музею історії міста Києва.

                Під музей було віддано приміщення дому №13 на Андріївському узвозі (архітектор М. Горденін, будинок, побудований у 1888 р., є пам’ятником історії та охороняється законом України). Саме тут з 1906 по 1919 роки жила сім’я професора Києво-Могилянської академії А.І. Булгакова (батька М. Булгакова). Цьогоріч (2014) музей широко відмічав 125-річчя будинку і своє 25-річчя.

                1982 р. на домі було відкрито меморіальну дошку (скульптор Л. Кущ, архітектор Б. Кравчук). А з 1989 р. будинок існує вже в якості музею. Основою колекції стали 47 меморіальних предметів М. Булгакова, зібрані за довгі роки київським інженером (а згодом – першим завідувачем музею А. Кончаковським), та кількасот книг, журналів, програм, театральних білетів, листів сестри Булгакова, написаних вже після його смерті 1940 р. (загалом до 300 предметів).

                Мешкаючи в Києві, Булгаков ще не був письменником, і слава його прийшла лише через чверть століття після його смерті (з публікацією “Майстра та Маргарити”). Але музей намагався створити оригінальну концепцію експозиції, яка б враховувала оригінальний стиль автора. Так за основу було взято ідею, “підказану” самим Булгаковим. Адже в романі “Біла гвардія” письменник “оселив” його героїв – Турбіних – в цьому домі. Так і “живуть” вони досі. В просторі семи кімнат одночасно існують Булгакови, представлені меморіальними предметами, і Турбіни, вигадані, літературні герої, представлені такими ж предметами, але відстороненими білим кольором (автори концепції К. Пітоєва, науковий співробітник музею і художник А. Крижопольський, лауреат Національної премії України).

                Одночасно зі створенням і затвердженням концепції йшли роботи з реставрації дому (Укрпроектреставрація, архітектор І. Малакова). Роботи були завершені в травні 1991 року, коли весь світ відзначав 100-річчя М. Булгакова. В Києві музеєм разом із Київським університетом ім. Т. Шевченка та Спілкою театральних діячів України було проведено велике булгаковське свято: Перші київські булгаковські читання, театральний фестиваль, виставки, екскурсії тощо. На свято з’їхались булгакознавці з усього світу: Європи, Америки, Росії. Музей отримав багато подарунків – книг Булгакова на багатьох мовах. Саме це і започаткувало булгаковську іноземну бібліотеку, якою користується музей на виставках і в науковій роботі. Розширилося коло булгакознавців, в яке ввійшли і музейні науковці. Адже 20 років музей був єдиним музеєм Булгакова в світі.

                З перших днів існування музею проводилася велика пошукова робота. Науковців радо прийняли “в сім’ю” родичі Булгакова – його племінниці. І це було дуже важливо, бо велися записи спогадів, реконструкція інтер’єрів, нарешті – збір предметного ряду.

                1993 року відкрилася основна експозиція музею. Принцип її образу дозволив доповнювати її віднайденими матеріалами. Кожне повернення предмету в дім стає приводом для свята.

                Оскільки Булгаков у Києві письменником не був, вирішено було розказати в експозиції про місто як джерело виховання, про київські традиції, особливості, відмінності. Що зробило письменника саме таким. Розповідь про велику сім’ю, про київський дух, про виховання індивідуальності – все це стало надзавданням музею.

                Дні народження Булгакова 15 травня та дні його Ангела 21 листопада – табельні свята музею. Кожен з них відмічається за особливим сценарієм із залученням людей мистецтва та численних друзів музею.

                Відновлення сімейних традицій Булгакових стали основою музейних свят. Так з 1995 р. щорічно проводиться Дитяче новорічне свято, з 2000 року – реконструкція з фотографії пасхального столу. З 2004 року один раз на рік в експозицію виноситься посмертна маска Булгакова та відмічається день його кончини.

                З 2004 р. стартував проект «Чаювання на булгаковській веранді», здійснений на грант американського фонду VCAN. Чотири рази музей вигравав грант Фонду “Відродження”.

                З 2006 р. по сьогоднішній день проводяться музичні вечори, які проходили і в сім’ї Булгакових. Це – славнозвісні “журфікси” 13 числа кожного місяця. На них вступне слово робить науковець музею, а виконавці – відомі музиканти.

                Завдяки серйозній науковій роботі невпинно зростає колекція музею. Від 300 предметів на початку створення музею вона виросла до 4 000, при тому, що віднайдення одного експонату іноді пов’язано з поїздкою за кордон. Так два роки тому, після 20-річного спілкування, вдалося отримати особисту колекцію сестри письменника Н. Земської (до тисячі предметів). Сьогодні серед колекції не тільки фото (особливо цінні – київського періоду), а й 17 листів М. Булгакова, його особисті речі, всі фотопортрети Булгакова, щоденники Н. Земської з 1909 по 1917 роки, машинописні варіанти його творів з правками, всі прижиттєві видання, програмки прижиттєвих вистав та велика бібліотека (до 4 000 видань, серед яких видання на 36 мовах).

                Музей М. Булгакова віднаходить засоби забезпечувати свої програми, видає книги (одна з них була відзначена на Франкфуртському книжковому ярмарку), запрошує визначних артистів (В. Лук’янець співала в музейній опері “Фауст. Відлуння”). Разом з Фондом сприяння розвитку музею М. Булгакова 2008 року було організовано велику міську акцію із закупки для музею унікального білого роялю.

                З 2012 р. в музеї проводяться “Булгаковські збіговиська” – зустрічі дітей з українськими дитячими письменниками. В 2013 році на Андріївському узвозі музей провів танцювальний флешмоб.

                Цього року відкрився новий проект: “Булгаковський книжковий клуб”, де проводяться літературні, музичні заходи, відбуваються презентації, лекції та кінопокази за участю києвознавців.

Завідувач ‒ Губіанурі Людмила Вікторівна

Тел. 425-52-54, 425-31-88

Режим роботи:

понеділок ‒ неділя з 10.00 до 18.00 (каса ‒ до 17.30)

вихідний ‒ середа

плаваючий день у місяці ‒ санітарний

 

ЯК НАС ЗНАЙТИ

 

Станція метро “Контрактова площа”

Версiя для друку